Український науковець розглянув можливі наслідки аварійної ситуації на Запорізькій АЕС
© Getty Images
Професор Іван Ковалець зробив оцінку можливих наслідків у даній ситуації
Як пише на своїй сторінці у Facebook професор Фізико-технічного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського Іван Ковалець, він не зміг знайти опублікованих сценаріїв запроектних аварії на ЗАЕС для режиму зупину. Тому представив свою оцінку можливих наслідків аварії у даній ситуації. Було використано «консервативний» підхід для оцінки обсягів викидів.
Як зазначає Ковалець, у радіонуклідному складі викидів згідно сценарію важкої запроектної аварії [1] були видалені усі ізотопи з часом напіврозпаду менше 1 року. В результаті була отримана консервативна оцінка обсягів викидів, яка відповідає аварії 7-го класу згідно міжнародної шкали радіаційних аварій INES. До того ж класу аварій відноситься і аварія на АЕС Фукусіма, але у розглянутому сценарії еквівалентний обсяг викидів менший приблизно у півтори рази. Проведено серію з понад 150 розрахунків атмосферного перенесення з різними датами початку викиду за період тривалістю 7 міс. Шляхом зміни початкових дат викидів був відібраний «найгірший» (консервативний) метеорологічний сценарій, у якому досягається максимальна відстань від місця викиду, на якій річна ефективна доза для однорічних дітей перевищить 10 мЗв. Відповідна відстань склала 540 км (на рис. 1 показані ізолінії 1, 10, 50 мЗв для «консервативного» метеорологічного сценарію).
Також читайте
Для того ж сценарію науковець пропонує такі невідкладні контрзаходи: йодна профілактика не проводиться, максимальна довжина зони укриття складає приблизно 200 км (рис. 2). Значно меншою є максимальна довжина зони евакуації (20 км).
Щодо пізніх контрзаходів, максимальний розмір зони, в якій випадіння цезію-137 перевищить 400 кБк/м2, що відповідає нижній межі виправданості для постійного переселення згідно критеріям НРБУ, складає 170 км (рис. 3).
Як зауважив Іван Ковалець, розглянутий сценарій є консервативним як з точки зору обсягів викидів, так і з точки зору метеорологічних умов.
Професор уточнив, що у випадку реальної аварійної ситуації наслідки можуть бути суттєво меншими. Використана у розрахунках оцінка обсягів викидів є грубою і потребує уточнення з боку фахівців у галузі сценаріїв аварій на АЕС. У випадку реальної аварії слід користуватись офіційними джерелами інформації.
[1] Энергоатом, 2012. Дополнительная целевая переоценка безопасности энергоблоков ОП ЗАЭС с учетом уроков, извлеченных из аварии на АЭС Фукусима-1. Отчет НАЭК «Энергоатом», 2012. Розділ «Расчетный анализ аварии, связанной с полным обесточиванием с наложением потери конечного поглотителя тепла и с учетом мероприятий по снижению концентрации водорода».
