Швидкі та вибухові виверження можливі через сплячі вулкани

Що таке довго сплячий вулкан і чим він небезпечний?
Вулкани – одне з найбільш захоплюючих та потужних природних явищ на нашій планеті. Вони можуть створювати нові острови, формувати ландшафти та впливати на клімат. Вони також можуть становити серйозну загрозу для життя та майна людей, особливо коли вони викидаються несподівано та сильно.
Але як ми можемо передбачити, коли станеться виверження вулкана? І які шанси того, що давно сплячий вулкан раптово прокинеться і звільнить свою лють?
Також читайте

Довго сплячий вулкан - це вулкан, який не вивергався протягом дуже довгого часу, зазвичай тисячі чи десятки тисяч років.
Деякими прикладами вулканів, що давно спляться, є гора Везувій в Італії, що востаннє вивергалася в 79 році нашої ери, і Чіомадул у Румунії, що востаннє вивергався близько 30 тисяч років тому.
Ці вулкани часто вважаються згаслими, а це означає, що вони не мають шансів на повторне виверження. Однак недавні дослідження показали, що це не завжди так. Під вулканами, що давно спляться, все ще можуть знаходитися активні магматичні камери, що являють собою резервуари розплавленої породи, які можуть підніматися на поверхню і викликати виверження.
Проблема з вулканами, що давно спляться, полягає в тому, що їх дуже складно відстежувати і прогнозувати. На відміну від діючих вулканів, які виявляють ознаки активності, такі як землетруси, викиди газу та деформація ґрунту, вулкани, що довго сплять, часто мовчать і невидимі. Вони можуть залишатися в сплячці протягом століть або тисячоліть, а потім раптово і без попередження спалахнути. Це може застати людей зненацька і призвести до руйнівних наслідків.
Наприклад, виверження Везувію в 79 році нашої ери поховало під попелом та пемзою стародавні міста Помпеї та Геркуланум, внаслідок чого загинули тисячі людей.
Виверження гори Пінатубо на Філіппінах у 1991 році, яка не діяла понад 400 років, викинуло в атмосферу мільйони тонн попелу та газу, що вплинуло на глобальний клімат і викликало масштабні збитки та переміщення населення.
Одним із способів вивчення давно сплячих вулканів є аналіз їхніх минулих вивержень та складу магми. Вивчаючи геологічні та історичні записи, ми можемо дізнатися про частоту, величину та стиль їх вивержень. Вчені також можуть визначити, який тип магми вони виробляють, і як це впливає на їхню вибухонебезпечність. Наприклад, деякі магми більш в'язкі і багаті на газ, ніж інші, що робить їх більш схильними до вибухових вивержень.
Інший спосіб вивчення давно сплячих вулканів - використовувати геофізичні та геохімічні методи для виявлення будь-яких ознак активності або змін у їх магматичних осередках.
Ці методи включають вимірювання сейсмічних хвиль, деформації ґрунту, гравітації, магнітних полів та газових викидів. Поєднавши ці дані з чисельними моделями та моделюванням, ми можемо оцінити розмір, форму, розташування та тиск магматичних камер, а також те, як вони розвиваються з часом.
Нещодавнє дослідження вчених з Румунії, Угорщини, Франції та Німеччини було зосереджено на вулкані Чомадул, який є наймолодшим та найбільшим вулканічним комплексом у Карпато-Паннонському регіоні Східної Європи.
Дослідження також показало, що магматичний осередок періодично поповнюється свіжою магмою з мантії і що фракція розплаву досить висока, щоб забезпечити швидке піднесення та виверження.
Дослідження дійшло висновку, що Чіомадул може викликати вибухові виверження навіть після тривалого спокою. Також була розрахована ймовірність вибухового виверження Чомадула, ґрунтуючись на часі, що минув з моменту останнього виверження, та частоті минулих вивержень.
Дослідження показало, що ймовірність вибухового виверження не стала, а збільшується з часом. Підраховано, що поточна ймовірність вибухового виверження Чіомадула становить близько 0,004% на рік, що означає, що ймовірність виверження в будь-якому році становить 1 з 25 000. Однак ця ймовірність збільшиться до 0,01% на рік після 40 тисяч років спокою і до 0, 1% на рік після 100 тисяч років спокою.
У дослідженні також порівнювали Чіомадул з іншими давно сплячими вулканами по всьому світу, такими як Єллоустон у США, Таупо в Новій Зеландії та Кампі Флегрей в Італії. Чомадул має таку ж або більш високу ймовірність вибухового виверження, ніж ці вулкани, які вважаються одними з найнебезпечніших на Землі.
Дослідження показало, що за Чіомадулом слід уважніше стежити і включити його до глобальної оцінки вулканічної небезпеки.