Стародавня морська фауна Мадагаскару: як вони туди потрапили і що залишили по собі
© pixabay.com
Розглянемо древню мореплавну фауну Мадагаскару та її еволюційне походження
Мадагаскар – країна таємниць та різноманітності. Острів, розташований приблизно за 483 км від південно-східного узбережжя Африки, є домом для багатьох хребетних, які не зустрічаються більше ніде у світі. Як і коли ці тварини сюди потрапили?
Згідно Phys.org, один із можливих способів, яким тварини могли дістатися Мадагаскару, — сплавлятися по плаваючій рослинності через океанські течії.
Також читайте
Ця гіпотеза підтверджується генетичними даними та свідченнями скам'янілостей, які припускають, що більшість наземних хребетних Мадагаскару прибули внаслідок кількох хвиль колонізації з різних регіонів Африки та Азії.
Наприклад, вважається, що лемури, культові примати Мадагаскару, відокремилися від своїх найближчих родичів, лорі, близько 50 мільйонів років тому в Африці чи Азії. Потім вони перепливли Мозамбікську протоку на Мадагаскар, де розділилися більш ніж на 100 видів.
Так само вважається, що тенреки, група комахоїдних ссавців, що нагадують землерийок, їжаків і кротів, походять з Африки і досягли Мадагаскару, сплавившись близько 40 мільйонів років тому.
Інші тварини, які, можливо, сплавлялися на Мадагаскар, включають м'ясоїдних (таких як фоса, котячий хижак), несомійських гризунів (таких як гігантський щур, що стрибає), хамелеонів, геконів, змій і жаб.
Ці групи демонструють високий ступінь ендемізму (унікальні для певного регіону) та різноманітності на острові, що вказує на довгу історію ізоляції та еволюції.
Сплав океаном – нелегкий подвиг для будь-якої тварини. Це вимагає виживання в суворих умовах, таких як бурі, хижаки, зневоднення та голод. Це також залежить від наявності відповідних плотів та сприятливих течій. Отже, лише небагатьом тваринам вдалося успішно здійснити подорож.
Гіпотеза рафтингу має важливе значення для нашого розуміння біогеографії (розподілу живих організмів) та еволюції.
Це показує, що розподіл на великі відстані може відігравати важливу роль у формуванні моделей біорізноманіття, особливо на островах.
Це також показує, що тварини можуть адаптуватися до нових умов і заповнювати екологічні ніші, порожні або мало зайняті іншими видами.
Давня морехідна фауна Мадагаскару — чудовий приклад того, як природа може долати, здавалося б, непереборні перешкоди та створювати багату та різноманітну біологічну спадщину.
