В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні вода небезпечна
© Getty Images
За даними Азіатського банку розвитку розрив між попитом на воду та її пропозицією до 2030 року має становити 40%
Ще в 2015 році понад 75% Азії відчували нестачу води. Відсутність водної безпеки зачіпає переважно Китай, Південну Азію та міські райони Південно-Східної Азії. Тим часом на Азію припадає близько половини світового ринку бутильованої води, що перешкоджає інвестиціям у суспільну інфраструктуру, повідомляє AsiaNews.
У звіті Інституту водних ресурсів, довкілля та здоров'я Університету ООН перед Водною конференцією ООН показано, що поширення бутильованої води є ознакою нестачі питної води.
Також читайте
На Азіатсько-Тихоокеанський регіон припадає близько половини світового ринку бутильованої води, а на країни, що розвиваються, разом узяті припадає близько 60%.
Очевидно, що причини, які спонукають людей купувати бутильовану воду, варіюються від регіону до району. На Глобальній Півночі люди вважають бутильовану воду безпечнішою, тоді як на Глобальному Півдні бутильовану воду купують через «відсутність надійного громадського водопостачання», йдеться у звіті під назвою «Глобальна індустрія бутильованої води: огляд впливів та тенденцій».
Наприклад, у самому густонаселеному штаті Індії Уттар-Прадеш тільки в 31 місті з 734 є каналізаційні системи, здатні очищати лише 40% стічних вод.
Водночас в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні найвищі у світі показники вилучення підземних вод через «зростаючий попит на воду у зв'язку із зростанням населення, швидким економічним розвитком та підвищенням рівня життя», йдеться у Доповіді ООН про розвиток світових водних ресурсів за 2022 рік.
Близько 70% водних ресурсів використовується для сільського господарства, при цьому Індія та Китай займають перші місця щодо споживання підземних вод у сільському господарстві.
Бангладеш, Індія, Непал та Пакистан щорічно викачують від 210 до 250 кубічних кілометрів підземних вод, виснажуючи водоносні горизонти та підвищуючи нестачу води. З цих причин у зоні ризику знаходяться північно-західні пустельні райони Індії, регіони Близького Сходу, а також міські центри Південно-Східної Азії.
Минулого літа фабрики на південному заході Китаю були змушені зупинитися через рекордну посуху, через яку висохли деякі річки, зокрема частина Янцзи. Посухи – це одна сторона медалі зміни клімату; часті повені – інша.
Південно-Східна Азія також постраждала через китайські греблі, побудовані на річці Меконг, яка перетинає китайську провінцію Юньнань, М'янму, Таїланд, Лаос, Камбоджу та В'єтнам.
У період з 2019 по 2021 рік, незважаючи на посушливі умови, китайські греблі стримували велику кількість води, внаслідок чого рівень води вздовж Меконгу впав до рекордно низького рівня, що призвело до переміщення місцевих жителів, які залежать від річки як джерела засобів для існування.
