Незвичайні зимові явища на водних об'єктах у природі
© pixabay.com
При встановленні морозної погоди на водоймищах у різних куточках Земної кулі можна іноді помітити формування з льоду незвичайної структури, які привертають до себе особливий інтерес та увагу.
Крижані млинці. За температури повітря, близької до 0 °С, на поверхні водойм (озера, річки, моря тощо) може утворюватися крижане сало - така форма льоду у вигляді густого шару дрібних крижаних кристалів (у вигляді кашки), що плаває на поверхні. При випаданні снігу та зниженні температури повітря крижане сало обростає сніжною кіркою, утворюючи так звану сніжуру. Пориви вітру розділяють снігуру на частини. Змерзлі утворення шліфуються вітром і водною течією, набуваючи округлої форми, схожу на млинці або диски. Діаметр таких млинців може коливатися від кількох десятків сантиметрів до кількох метрів. Безпосередньо на фотографії в цій статті зображені крижані млинці на річці Бладнох, Шотландія, 9 грудня 2022 р. Автор - Callum Sinclair.
Також читайте
Крижані кулі. Це дивовижне гідрологічне явище можна зустріти в прибережній зоні великих водойм (найчастіше в Балтійському морі та місцями на узбережжі Північного Льодовитого океану, рідше на Великих озерах у Північній Америці), де взимку температура води коливається близько 0 °С. При замерзанні морська вода зазвичай проходить три фази. Спершу виникає крижане сало. Якщо на морі немає хвилювання, то крижане сало перетворюється на нілос – суцільний крижаний покрив. Якщо є хвилі, то нілос дробиться на дрібніші фрагменти. Якщо хвилі доволі сильні, то крижане сало збивається в грудки, які збільшуються в розмірах, обкатуються і набувають сферичної форми. В результаті, виходять такі кулясті утворення, які хвилі у великій кількості викидають на узбережжя, де вони залишаються лежати при збереженні від’ємних температур. Відомі випадки, коли крижані кулі мали масу до 20 кг і більше, а діаметр досягав півметра. Але такі екземпляри зустрічаються дуже рідко. На фотографії показані крижані кулі на острові Хайлуото (Ботницька затока Балтійського моря), 4 листопада 2019 року.
Крижана локшина. У 2014 році Веса Калойнен виявив на поверхні озера Суоліярві недалеко від Хямеєнлінна (Фінляндія) природне явище, яке здивувало тоді не лише користувачів соціальних мереж та журналістів, а й фахівців у сфері гідрометеорології (див. фото далі). Вдень 8 січня 2014 року він, розтоплюючи сауну на березі, помітив на озері дивні утворення, схожі на локшину чи бавовняне волокно. На невеликому човні він підплив до «локшини», почав зачерпувати її руками і навіть зліпив з неї сніжок. Сам першовідкривач вважає, що сніг, який випав на поверхню озера, під силою хвиль та вітру набув незвичайної витягнутої форми. Опитані службою новин Yle метеоролог і гідролог розповіли, що вперше стикаються з подібним явищем, але припустили, що автор знімків прав у своїх здогадах.
Байкальський «дзен». У зимовий період, коли озеро Байкал (яке розташоване в Центральній Азії) покривається льодом, іноді можна помітити химерні утворення у вигляді каміння, яке балансує на тонкій опорі льоду, як це видно на фотографії Олени Вторушиної. Найчастіше ці структури були помічені в районі Сармінської ущелини. І хоча вони виглядають дуже незвичайно, пояснення досить просте. Спочатку на крижану поверхню озера потрапляє камінь невеликого розміру (наприклад, зривається з крутого берега або приноситься на лід поривами вітру). Потім під дією сильних потоків вітру з дрібним снігом камінь обдувається з усіх боків і поступово лід під ним сточується, тобто в цьому випадку можна говорити про снігову ерозію. У результаті, виходить такий собі «грибочок»: кам'яний капелюшок на крижаній ніжці. Камінь досить міцно змерзається з льодом, тому може не падати навіть при дуже тонкій ніжці. Такі «грибочки» іноді зрідка були помічені і на інших озерах, але найчастіше зустрічаються саме на Байкалі. Схожі процеси відбуваються на великих масштабах в пустелях, де постійне перенесення вітром піску обточує камені, що поодиноко стоять на відкритій місцевості (так звані, еолові процеси).
Підготував Ігор Кібальчич, кандидат географічних наук, синоптик.
