Люди вдихають 2675 частинок мікропластику у повітрі щороку
© Getty Images
Вчені все ще вивчають та тестують методи кількісної оцінки та вирішення проблеми пластикової кризи на планеті
Згідно з дослідженням, проведеним вченими з Австралії, мікропластик у повітрі вдихається людьми у безпрецедентних кількостях. У науковому дослідженні передбачається, що проживання у приміщенні не є гарантією того, що ці частки не потраплять до навколишнього середовища.
У дослідженні, опублікованому в журналі Environmental Science & Technology, вчені з Університету Гріффіта в Брісбені, Австралія, досліджували мікропластик, що переноситься повітрям як в приміщенні, так і на відкритому повітрі в південноазійській країні, що розвивається.
Також читайте
Група дослідників університету Гріффіта стверджує, що люди, ймовірно, зазнають впливу тисяч частинок мікропластику в повітрі на рік у приміщенні. Оцінка була проведена після того, як команда досліджувала розмаїтість, розподіл, форму та потенційні джерела мікропластику у зазначених середовищах Шрі-Ланки, де вони виявили, що концентрації мікропластику в приміщенні від 1 до 28 разів вищі.
Дослідники підрахували, що середній рівень впливу частинок мікропластику на людину становить 2675 часток на рік, повідомляє Phys.org.
Мікропластик є «маленькими шматочками пластику» довжиною менше 5 міліметрів, які становлять загрозу для земного океану та водного життя, повідомляє Національна океанічна служба Національного управління океанічних та атмосферних досліджень (NOAA).
Згідно з численними дослідженнями, ці дрібні пластикові частинки збільшилися за останні кілька десятиліть, проникаючи в навколишнє середовище, таке як океан і навіть у повітря, яким ми дихаємо, а також усередину наших тіл.
NOAA повідомляє, що пластик є найбільш поширеним типом морського сміття, що зустрічається в нашому океані, річках та озерах; при цьому пластикове сміття може бути всіх форм та розмірів. Деякі з цих пластиків, які навіть менші за мікропластики, називаються нанопластиками, розмір яких становить 100 нанометрів або менше.
За даними урядового агентства США, нерозкриті знання та інформація про мікропластики є новою областю досліджень, оскільки поки що мало що відомо про ці частинки та їх вплив. У зв'язку з цим програма NOAA з морського сміття бере на себе ініціативу з вивчення цієї теми.
Зокрема, застосовуються методи для подальшого розуміння мікропластику, такі як збір зразків відкладень, піску та поверхневих вод, які містять це дрібне сміття. За оцінками вчених, для повного руйнування пластику можуть знадобитися сотні років.
