До 2100 року рівень моря може піднятися більш ніж на два метри

Більшість островів у Тихому океані йдуть під воду
Азіатський банк розвитку (АБР) рекомендує підняти до двох метрів замість існуючого одного метра уявну демаркаційну лінію води для проектів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, щоб підвищити стійкість споруд до підвищення рівня моря.
Звіт АБР, представлений на щорічних зборах правління банку, попереджає, що рівень моря в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні може перевищити два метри до 2100 р. через подвійний удар: осідання суші (в основному через втрату ґрунтових вод), а також потепління океану внаслідок зміни клімату. Звіт ґрунтується на гідрографічних записах та геологічних свідоцтвах, датованих кількома сотнями років.
Також читайте
«З огляду на дані спостережень, зібраних з 2000 року, більшість островів у Тихоокеанському регіоні опускаються. Отже, ефект підвищення рівня моря посилюватиметься там, де земля опускається», — йдеться у дослідженні.
Ентоні Кієм, автор дослідження та професор гідрокліматології в Університеті Ньюкасла, Австралія, каже, що підвищення рівня моря в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, як очікується, посилить наслідки зміни клімату та створить проблеми для нової та існуючої критично важливої інфраструктури.
У той час як деякі палеокліматичні записи припускають, що підвищення рівня моря на п'ять метрів за століття відбувалося і раніше, всі згодні з тим, що таке підвищення відбуватиметься протягом тривалих періодів (від сторіч до тисячоліть) і навряд чи станеться до 2100 року, йдеться у дослідженні.
Враховуючи дані про зміни рівня моря, що прогнозуються до 2100 року в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, АБР запропонував урядам внести відповідні корективи до інфраструктури, яку вони планують збудувати.
«Для короткострокових та середньострокових проектів (тобто з розрахунковим терміном служби 20–30 років) сценарій 0,5 метра до 2050 року; у довгостроковій перспективі сценарій на два метри до 2100; а для проектів із очікуваним терміном служби після 2100 року — сценарії понад два метри», — цитує АБР scidev.net.
За даними Фонду інфраструктури Тихоокеанського регіону, тихоокеанські острівні країни мають низьку здатність адаптуватися до зміни клімату, і потрібен цілісний підхід до управління інфраструктурою, що враховує весь спектр можливих наслідків зміни клімату та стихійних лих.