Вчені закликають людство готуватися до небезпеки наступного супервиверження

Таке виверження може становити величезну небезпеку для живого на Землі
Вчені підкреслюють важливість досліджень та планування на випадок, якщо наступне супервиверження становитиме колосальну небезпеку.
Професор вулканології з Бірмінгемського університету Майкл Кессіді, у своєму дослідженні написав, що потужні виверження вулканів, швидше за все, супервулканів, у сотні разів вірогідніші, ніж зіткнення комет та астероїдів разом узяті. Кессіді написав коментар разом із Ларою Мані, науковим співробітником Кембриджського університету.
Також читайте

У своєму коментарі Кессіді і Мані підкреслюють, що, хоч і розумно бути готовим до астероїдів, для усунення ймовірності «супервиверження» вулкана робиться мало.
Вони зазначають, що уряди та міжнародні організації щорічно витрачають сотні мільйонів доларів на планетарний захист, включаючи недавній експеримент США щодо відхилення космічного каміння.
Більшість сильних вивержень, свідками яких були сучасні люди, блідне в порівнянні з виверженнями супервулканів, що відбуваються приблизно кожні 15 тисяч років.
Як повідомляє Геологічна служба США, останнє супервиверження сталося близько 22 тисяч років тому. Виверження з магнітудою 8, найвищим балом за індексом вулканічної вибухонебезпечності, називається «супервиверженням».
Найсильніше виверження магнітудою 7 балів на горі Тамбора в Індонезії сталося 1815 року. Як вважають, воно забрало життя понад 100 тисяч людей.
«Рік без літа» в 1816 році був викликаний попелом і димом після виверження, які в середньому знизили глобальні температури на 1 °С. Численні неврожаї викликали спалахи хвороб, голод та збройні конфлікти.
За словами англійських учених, з початку 19 століття кількість людей на Землі збільшилася вчетверо, а деякі великі міські райони зросли поблизу вулканів.
Вони також зазначили, що вулкани становлять більшу загрозу, ніж вважає широка публіка. Грунтуючись на даних древніх крижаних кернів, вчені у дослідженні 2021 року виявили, що час між супервиверженнями на сотні та тисячі років менший, ніж вважалося раніше.
Багато вулканів, як і раніше, мають туманне минуле, що ускладнює прогнозування вивержень у майбутньому та концентрацію ресурсів там, де ризики найбільші. Кессіді та Мані пишуть, що потрібна більша кількість досліджень крижаних кернів, а також геологічних та історичних записів, таких як морські та озерні керни, особливо в таких регіонах, як Південно-Східна Азія, які є районами з низьким рівнем даних, але з високим ризиком вивержень.
Кессіді та Мані пишуть, що на додаток до завчасної інформаційно-роз'яснювальної роботи потрібно налагодити можливості інформування громадськості про виверження вулканів у вигляді текстових повідомлень з інформацією про евакуацію, поради щодо виживання чи вказівку найближчих притулків та медичних закладів, повідомляє Science Alert.