Тропічний кліматичний пояс
© pixabay.com
Сонячні і спекотні країни асоціюються зазвичай у нас із тропіками. Крім того, цей термін найчастіше на слуху, якщо мова заходить про подорожі, зміну клімату, проживання тощо. Проте, справжній тропічний клімат поширюється не на всі регіони з високими температурами повітря впродовж року.
Відповідно до класифікації кліматів Землі за Алісовим, тропічний пояс розташовується між субтропічним та субекваторіальним. Він охоплює досить великі зони у північній та південній півкулях, за винятком Південно-Східної Азії, де відбувається різкий стрибок від субекваторіального до субтропічного типу клімату через особливості рельєфу та розподілу суші – океану (див. карту). Тропічний пояс дуже різноманітний за кліматичними та природними умовами. У ньому зосереджені майже всі найбільш посушливі пустелі, а також вологі ліси Центральної Америки, Східної Австралії, Океанії та Мадагаскару. Залежно від властивостей тропічної повітряної маси, кліматичні умови в даному поясі можуть бути від вкрай посушливими до вологих і навіть дуже вологих. Загалом, виділяється два підтипи тропічного клімату – пустельний та вологий.
Різновиди тропічного клімату.
Також читайте
Пустельний тип (материковий тропічний) розвинений переважно над континентами. Тут цілий рік панує сухе тропічне повітря. Середні температури в літній сезон становлять +30...+35 °С, максимальні значення місцями перевищують +50 °С, взимку температурний фон коливається близько +20 °С. Добова амплітуда температури повітря досить велика: 30 - 40 °С, але піщаної поверхні сягає 80 °С. Річна амплітуда температури в межах 10 - 15 °С, що менше добової у 2 і більше разів. Опадів практично не випадає. Відсутність опадів взимку пов'язана з опусканням, адіабатичним нагріванням та висушуванням повітря в поясі підвищеного тиску. Влітку дощі відсутні внаслідок низьку відносну вологість повітря і високе положення рівня конденсації. Лише поблизу межі із субтропічними поясами взимку слабо розвинена циклонічна діяльність і випадає близько 100 – 200 мм опадів. Біля кордонів із субекваторіальними поясами така сама кількість опадів випадає влітку через проникнення іноді сюди літнього екваторіального мусону. Тут часто виникають великі пилові бурі.
Таким чином, зволоження мізерне. Такий клімат називають аридним і навіть екстрааридним (тобто екстремально сухим). Тут розташовані найбільші тропічні пустелі світу: Сахара, пустелі Аравії (Руб-ель-Халі, Великий і Малий Нефуд), Австралії (Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія, Сімпсон), напівпустеля Калахарі (в Африці). Наприклад, середньорічна кількість опадів у місті Luxor (Єгипет) становить близько 0,2 мм, у містечку Al-Kufrah (Лівія) не більше 0,9 мм; у місті Batagues (Мексика) – не більше 31 мм, у місті Aden (Ємен) – 46 мм. Для порівняння, цей показник в Україні дорівнює 450 – 600 мм, у Карпатах – 1500 – 2000 мм.
Рекордно високі температури повітря на планеті було зафіксовано саме в цьому кліматичному поясі. На півдні Іраку, Ірану та в Кувейті в окремі дні температура підвищувалася до +53…+54 °С, а в Долині Смерті (США) 10 липня 1913 року повітря у затінку прогрілося до +56,7 °С, що є світовим рекордом.
Своєрідний клімат панує на західних узбережжях материків, де весь рік переважає морське тропічне повітря. Воно переміщається по східним периферіям субтропічних океанічних антициклонів з боку холодніших помірних широт у бік екватору над холодними морськими течіями. У зв'язку з цим температури зазвичай невисокі - близько +20 °С влітку і +15 °С взимку. При переміщенні до низьких широт повітря прогрівається і віддаляється від насичення (тобто стає сухим). Не сприяють утворенню хмар і океанічні баричні максимуми з шаром інверсії на невеликій висоті – близько 1000 м, що перешкоджає утворенню дощових хмар. Інверсію посилюють холодні течії та підйом холодних вод у прибережній зоні апвелінгу, через що повітря біля поверхні океану виявляється холоднішим, ніж у верхніх шарах. Інверсія перешкоджає розвитку конвекції. Однак у морській тропічній масі, що приноситься сильним денним бризом на узбережжі, міститься багато водяної пари. Це підвищує відносну вологість повітря тут до 83-85% і призводить до утворення на узбережжях роси і туману вночі. Зволоження мізерне, тому тут простягаються берегові пустелі. Найбільш відомою з таких є Атакама у Південній Америці та Намібія в Африці. У деяких районах Атаками дощі можуть бути відсутніми протягом кількох років і навіть десятиліть. Для позначення клімату прибережних пустель, що омиваються холодними течіями, застосовують термін «клімат гаруа» (від іспанського garua – щільний туман, що мрячить).
На східних узбережжях материків, вздовж яких протікають теплі морські течії і над якими повітря отримує багато вологи, клімат інший: високі середні температури до +25 ... +28 °С влітку, та близько +20 °С взимку, багато опадів - до 2000 мм і більше, особливо влітку. Зволоження надмірне.
Океанічний клімат тропічного поясу формується в областях високого тиску із шаром інверсії та стійкими вітрами, які називаються пасатами (у Північній півкулі північно-східного, у південному південно-східному напрямку). Спостерігається просторова неоднорідність кліматичних умов, що виявляється у режимі всіх метеорологічних елементів. У східній частині океанів над холодними течіями температури повітря становлять +15...+20 °С, опадів мало; на заході океанів внаслідок протікання теплих течій температури підвищуються до +20...+25°С, кількість опадів збільшується до 500 – 1000 мм. Характерні тропічні циклони (урагани, тайфуни). На островах та узбережжях поблизу теплих течій випадає велика кількість опадів протягом усього року (до 1500 – 2500 мм).
Нижче на метеограмах наведена найбільш типова картина температурного та вологісного режимів, що притаманні різним підтипам тропічного клімату (на прикладі міст з Африки, Азії, Центральної та Південної Америки).
Природні зони тропічного поясу.
Таким чином, різкі перепади від спеки до холоду протягом доби та всього року, а також низька кількість опадів призвели до того, що на переважній території у тропічному поясі формується природна зона пустель та напівпустель із дуже мізерним рослинним та тваринним світом. Тому значна частина тропіків дуже слабко придатна для господарської діяльності та проживання людини. Однак, на островах і прибережних територіях, де особливо протікають теплі течії, формується теплий і водночас вологий морський тропічний клімат, де умови для життя значно кращі, тут формуються природні зони вологих та змінно-вологих лісів. Опадів в цьому регіоні більш-менш достатньо, активно вирощуються такі культури як кава, чай, какао; різні фрукти – від ананасів і бананів до папаї і дуріану.
Кліматичний пояс у північній півкулі займає територію Мексики у Північній Америці, Карибських островів, Північної Африки (за винятком Середземноморського узбережжя), Аравійського півострова. У південній півкулі: Анди між екватором та Південним тропіком у Південній Америці, південна частина Бразилії, Південна Африка, Мадагаскар, Центральна Австралія.
Підготував Ігор Кібальчич, кандидат географічних наук, синоптик.
