Чи зможе активне лісонасадження знизити темпи потепління клімату?
© Getty Images
На перший погляд здається, що активні заходи щодо відновлення зелених зон та лісосмуг сприятиме відновленню кліматичної системи та уповільнить темпи сучасного зростання середньопланетаронної температури повітря. Але чи це так насправді?
Практично всі рослини на Землі є біомасою, побудованою на вилученому з атмосфери вуглекислому газі (СО2). А він є одним із головних тригерів у процесі глобальної зміни клімату. Логічно було б засадити планету найбільш масивними рослинами, що довго живуть, — великими деревами — і проблему вирішено. Так думали й вчені, чиї розрахунки викликали оптимізм.
Ще в жовтні 2019 року в журналі Science вийшла вкрай оптимістична стаття The global tree restoration potential. У ній йшлося про те, що на планеті вже зараз є майже 900 млн га, які можна відвести під лісовідновлення. І це, у свою чергу, дозволить вилучити з атмосфери 752 млрд т СО2. Дане дослідження започаткувало дискусії про справедливість проведених авторами розрахунків. Через кілька місяців "Science" опублікував чотири експертні коментарі, які стверджують, зрозуміло, з допитливою аргументацією, що початкові оцінки завищені приблизно в п'ять разів.
Також читайте
Приблизно через півроку після публікації статті в іншому експертному виданні "Nature sustainability" вийшло витончене дослідження з моделюванням вуглецевих балансів у чилійських екосистемах. Головний результат дослідження полягав у тому, що у розрахунках запасів вуглецю слід враховувати абсолютно всі організми. Бактерії, гриби, різноманітні тварини споживають той самий вуглець, що рослини вилучили з атмосфери на першому трофічному рівні, і його запасають.
Штучне лісонасадження, зазвичай, має вигляд плантацій з досить мізерним біорізноманіттям. І якщо зважати на всю біомасу, то в штучних лісах її значно менше, ніж у природних екосистемах. Ефективність зразкового проекту Чилі щодо субсидування посадок лісу, що діяв з 1972 по 2010 рік, зазнала тотального перегляду.
Подальше вивчення тонких екологічних зв'язків показало: на багатих на вуглець грунтах посадки лісу призводять до скорочення ґрунтового вуглецю, що у свою чергу знижує ефективність самих посадок. А попередні оцінки вуглецевих запасів, зроблені за стандартними коефіцієнтами, явно були завищені, і їх також слід переглянути.
Ігор Кібальчич – кандидат географічних наук, синоптик.
