Різдво Миколи Чудотворця: історія і традиції свята
11 серпня християни святкують Різдво одного з найшанованіших святих
11 серпня православні християни відзначають незаслужено забуте, але в останні роки знову «воскресле» церковне свято - Різдво святителя Миколая Чудотворця. Цього святого дуже люблять в народі, адже святий Миколай бере під своє заступництво і мандрівників, і тих, хто несправедливо засуджений, і просто людей знедолених. А ще саме він є прототипом Санта-Клауса і засновником традиції дарувати різдвяні подарунки.
Історія свята
Також читайте
Святий Миколай народився бл. 270 р. в місті Патара в Лікії (сучасна Туреччина) в християнській родині. З ранніх літ майбутній святитель присвятив себе вивченню Святого Письма. Згодом Микола був зведений в сан єпископа Мирського. Після смерті батьків всю свою багату спадщину святий віддав нужденним.
У житії святителя описується історія про те, як святий Миколай допоміг трьом дівчатам, батько яких, не маючи можливості зібрати придане, планував отримати дохід з їхньої краси. Дізнавшись про це, Микола вирішив їм допомогти. Будучи скромним (або бажаючи позбавити їх від приниження прийняття допомоги від стороннього), він кинув мішок з золотом в їх будинок, а сам повернувся додому. Згідно з католицьким переказами, мішок, кинутий у вікно святителем Миколаєм, приземлився в панчосі, залишеній для просушування перед вогнем. Звідси пішов звичай вивішувати шкарпетки для подарунків від Санта-Клауса.
Ще за життя свого святитель Микола прославився як умиротворитель ворогуючих, захисник безневинно засуджених і рятівник від раптової смерті. Він є покровителем мореплавців, до якого часто звертаються моряки, яким загрожує потоплення або аварія корабля. Відповідно до життєпису, будучи молодою людиною, Микола відправився вчитися в Олександрію, і в одному зі своїх морських подорожей з Мири до Олександрії він воскресив моряка, що зірвався в шторм з корабельного оснащення і розбився на смерть. В іншому випадку Микола врятував моряка по дорозі з Олександрії назад до Мири і після прибуття взяв його з собою до церкви.
Відразу після смерті (бл. 345 р.) тіло святителя стало мироточити і стало об'єктом паломництва. Над могилою в VI столітті побудували базиліку, а на початку IX століття - церква Святого Миколая. У ній мощі зберігалися до 1087 року, - до викрадення їх італійцями з міста Барі.
До Київської Русі свято прийшло в дев'ятому столітті. Однак в XVII ст. свято офіційно скасувала світська влада. Після чого в календар церковних свят серпня Різдво святителя Миколи Чудотворця повернулося тільки в нинішньому 21-му столітті. Однак до сих пір день народження Миколи Чудотворця не настільки популярний, як свято Микола Літній (22 травня; в цей день його мощі були перевезені в італійське місто Барі) і Микола Зимовий (свято подарунків на День святого Миколая 19 грудня; день його смерті).
Традиції
11 серпня варто відвідати службу в церкві і помолитися святому Миколаю Чудотворцю. Також перед образом святителя Миколая можна просити про допомогу. Рекомендується подавати всім тим, хто просить і нужденним. Вечір 11 серпня треба провести в колі сім'ї.
Існує ряд неписаних заборон на цей день. За народними прикметами, в свято святителя Миколая не варто займатися тією роботою, яку можна перенести на інший день: шиттям, займатися пранням і прибиранням, трудитися на городі і т.д. За прикметою, таким трудом можна накликати невдачі на себе і свій будинок. Не можна лаятися, вступати в конфлікти і лихословити, інакше в життя прийдуть біди. Не рекомендується давати в борг, а ось повертати взяту позику можна.
