Зафіксована гігантська блискавка над просторами США

Комітет Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) з небезпечних явищ погоди та клімату затвердив новий світовий рекорд протяжності спалаху однієї блискавки.

Новим рекордсменом виявилася блискавка, довжина якої склала неймовірні 829 кілометрів (йдеться про відстань по прямій між найвіддаленішими один від одного точками спалаху), що приблизно відповідає відстані від Харкова до Луцька, для порівняння! Рекордний розряд блискавки (або, як ще називають її вчені – «мегаспалах»), був зареєстрований геостаціонарним супутником ще 22 жовтня 2017 року під час проходження потужного грозового фронту над Великими рівнинами у США. Цей спалах охопив загалом п'ять штатів - від східної частини Техасу до Міссурі. Її тривалість становила понад сім секунд (у той час як тривалість середньостатистичних блискавкових розрядів становить десяті долі секунди). Докладніше про рекорд повідомляється у статті для журналу «Bulletin of the American Meteorological Society» та у прес-релізі ВМО.

Для визначення параметрів рекордного мегаспалаху дослідники проаналізували дані супутника GOES-16 під управлінням Національного агентства океанічних та атмосферних досліджень (NOAA), оснащеного спеціальним картографом блискавок, який реєструє близько мільйона блискавок на добу. Слід зазначити, що цей рекордний спалах не був відразу помічений під час спостережень за грозою у 2017 році, а виявити його вдалося лише при повторному вивченні та детальному аналізі даних із супутника. До цієї події рекордно протяжним вважався спалах блискавки, завдовжки 768 кілометрів. Він був зафіксований 29 квітня 2020 року у південній частині США.

На рисунку показана структура та форма рекордного електричного розряду за даними спостереження (зверху), а також профіль у поперечному перерізі грозової системи, яка породила рекордний розряд при застосуванні моделювання (знизу):

«Впровадження безперервних вимірювань з геостаціонарної орбіти стало значним досягненням у супутниковій метеорології. Зараз ми знаходимося на етапі, коли більшість мегаспалахів у світі охоплено геостаціонарними супутниками, а методи обробки даних постійно удосконалюються, дозволяючи правильно відображати спалахи у величезному обсязі даних спостережень усіх масштабів», - пояснює провідний автор статті з дослідницької команди Технологічного інституту Джорджії, Майкл Петерсон (Michael Peterson).

За словами Ренді Сервені (Randy Cerveny), професора Університету штату Арізона, тільки зараз вчені починають розбиратися, як саме і за яких умов виникають такі протяжні грозові розряди. Вважається, що ці блискавки утворюються менш ніж у 1% випадків від усіх грозових подій у всьому світі. Ймовірно, що вони генеруються всередині особливо розвинених мезомасштабних конвективних систем (МКС) в умовах достатньої кількості вологи та значних параметрів нестійкості атмосфери. Подібні грози можуть не вщухати протягом кількох годин або навіть протягом доби та охоплювати території, площею сотні тисяч квадратних кілометрів. Переважна більшість подібних гроз формується у тропічних та субтропічних широтах за умов достатньо вологого клімату.