Причини катастрофічної повені у Непалі 26 серпня 2026 року
© Rajesh Kumar Singh
На кордоні Непалу та Китаю сталося стихійне явище небачених масштабів, точні деталі якого досі вивчаються провідними світовими фахівцями.
На півночі Непалу та у прикордонних районах Китаю продовжуються рятувальні заходи та ліквідація наслідків стихії, яка накрила регіон у першій половині дня 26 серпня. Станом на 1 вересня загальна кількість жертв селевого потоку перевищила вже 1000 осіб, а зниклими безвісти вважаються більш ніж 4470. Тіла деяких людей були виявлені навіть у сусідній Індії (за 240 км від початкового місця катастрофи), куди їх винесло потужною течією. Попередні економічні збитки оцінюються у кілька млрд доларів. Часткове або повне руйнування зазнали сотні будівель, десятки мостів та інших інфраструктурних об'єктів приблизно на 72 км вздовж русла невеликої річки Трісулі (Trishuli River).
Упродовж кількох днів фахівці різних галузей науки намагалися з'ясувати першопричини брудокам'яного потоку такої значної потужності, але єдиної версії не вдавалося досягти. Тільки після того, як були оприлюднені відеозаписи очевидців події, а також опрацьовані та ретельно проаналізовані всі супутникові знімки високої деталізації, стало можливим відтворення повної картини природних процесів, що сталися того злощасного дня.
Також читайте
Вранці 26 серпня, близько 10:52 за місцевим часом, у національному парку Лангтанг (північна частина Непалу) стався землетрус магнітудою 5,2. Спочатку вважалося, що саме цей землетрус запустив ланцюжок фатальних подій, які спричинили сходження брудокам'яного потоку з гір. Однак, після аналізу характеру сейсмічних хвиль Геологічної службою США (USGS), виявилося, що ці коливання стали наслідком обвалення величезного обсягу гірської породи та частини льодовика. Саме в цей час група туристів, яка перебувала за кілька десятків км від епіцентру сейсмічних хвиль, почула серію гучних звуків у районі гори Цангбу Рі. За словами одного з очевидців, гуркіт був схожий на вибухи, що супроводжувалися оглушливим тріском та гулом. У цей же момент один із туристів направив камеру квадрокоптера у бік джерела звуку і зафіксував момент сходження потужного зсуву в долину, де протікала невелика річка Трісулі. Відразу ж піднялися щільні хмари пилу та серпанку, а з прямовисної скелі продовжували обсипатися фрагменти гірської породи та брили льоду.
Приблизно через 7 хвилин після обвалення частини льодовика з гори Цангбу Рі камери відеоспостереження зафіксували жахливі кадри того, як величезний брудокам'яний потік зносить прикордонний перехід Гіронг. Масштаби та швидкість потоку були настільки великими, що стало зрозуміло: стався обвал не лише частини гірського льодовика, а й значного сектора гірського схилу під ним. Мільйони тон каміння та льоду впали з висоти кілька сотень метрів. Кінетична енергія зсуву частково перетворилася на тепло, яке миттєво розтопило льодовикові уламки, а сила тертя об підніжжя гір лише посилила цей ефект. На своєму шляху селевий потік, що утворився, витіснив воду зі згаданої вище річки Трісулі, що ще більше додало руйнівної сили та збільшило об'єм несучої вниз по схилу лавини бруду, води і каміння.
Нижче за течією річки особливо сильно постраждав Сьяпру-Бесі – туристичний центр та відправна точка маршруту до парку Лангтанг. Потік руйнував і зносив будівлі, а принесені уламки місцями повністю змінили русло річки та навколишній ландшафт.
За словами Даніеля Шугара, геолога з Університету Калгарі (Канада), фрагмент льодовика та гірського схилу площею близько 200 м² та 700 метрів у довжину відколовся на висоті 5,2 км і впав практично вертикально вниз, пролетівши близько 1,2 км! Обсяг цього льодовиково-кам'яного обвалу за оцінками експертів становив 100 – 200 млн. м3. Можна собі тільки уявити, яка енергія виділилася при падінні такої кількості твердого матеріалу, тому стає цілком зрозумілою неймовірна потужність селевого потоку, що утворився.
Як відомо, глобальне потепління клімату особливо згубно впливає на високогірні льодовики. Їхнє руйнування і танення відбувається стрімкими темпами. І Гімалаї тут не є винятком. За останні приблизно 200 років місцеві льодовики втратили близько 40% усієї своєї площі, а темпи танення збільшилися практично у 10 разів в порівнянні з минулими століттями. Вчені називають подію 26 серпня однією з найбільших льодовикових повеней, у сучасній історії. Танення вічної мерзлоти може послаблювати міцність високогірних порід та підвищувати ймовірність подібних обвалень. А сильні опади лише посилюють такий процес (до слова, зараз у передгір'ях Гімалаїв продовжується сезон дощів). Тому зміна клімату на даний момент розглядається як один з основних факторів, що посилює загальну нестабільність гірських схилів, хоч і не є єдиною причиною тієї події, що сталася у Непалі.
