Вплив сучасних змін клімату на грозову діяльність
© Enric Navarrete Bachs
Сучасні зміни клімату, які виражаються в його глобальному потеплінні, глибоко і багатогранно впливають на грозову активність по всій планеті.
В основі кліматичної мінливості лежать фундаментальні фізичні процеси, пов'язані з нагріванням атмосфери, що призводить до перерозподілу гроз, збільшення їх інтенсивності та трансформації звичних сезонних особливостей.
Вважається, що чим теплішим стає повітря, тим воно здатне утримувати в собі більшу кількість водяної пари (приблизно на 7% на кожний градус °С). Насичене вологою повітря виступає джерелом для утворення потужних купчасто-дощових хмар, які є генераторами електричних розрядів – блискавок. Разом з потеплінням зростає такий параметр як САРЕ – конвективна потенційна енергія нестійкості, яка є головним індикатором нестабільності атмосфери. Чим вищі показники CAPE, тим сильніші висхідні рухи повітря, необхідні для формування грози. Глобальне потепління загострює контрасти вологості між сусідніми регіонами. Наприклад, підвищення градієнта вологості ґрунту між сусідніми ділянками суші може посилити грозу на 10 – 30%. Крім того, суттєва різниця температур між перегрітою сушею та відносно прохолодною морською поверхнею сприяє швидкому переміщенню та посиленню грозових систем.
Також читайте
В результаті зазначених вище процесів глобальна карта грозової активності поступово зазнає змін. Одним із найяскравіших свідчень подібних змін є виникнення гроз у високих широтах, включно з околицями Північного полюса. Арктика теплішає приблизно у 2 - 4 рази швидше, ніж інші регіони Землі, що призводить до швидкого танення багаторічних льодовиків та посилення випаровування. На території Європи ситуація із грозовою діяльністю доволі неоднозначна. Загальна кількість гроз тут зросла не істотно, втім помітно збільшилася їх руйнівна сила. Метеорологи попереджають про почастішання так званих «тропічних» за своїм характером гроз, які можуть генерувати крупний град діаметром понад 5 см та ураганні пориви вітру. Найбільші ризики подібних змін очікуються у Південній Європі, особливо в Італії, країнах Балканського півострова та прилеглих районах. На тлі росту температури відбувається також збільшення кількості блискавок. Дослідження 2014 року показує, що потепління на 1 °С тягне за собою почастішання блискавок в середньому на 12% у Північній Америці.
У регіонах із субтропічним кліматом відбувається посилення мусонів, які стають все більш непередбачуваними та руйнівними. Деякі дослідження показують, що до кінця століття інтенсивність екстремальних опадів у таких регіонах може зрости на 41%. Все це приведе до більш частих повеней та сприятиме виникненню кліматичних біженців.
На тлі потепління клімату особливу небезпеку становить зростання кількості сухих гроз, за яких опади випаровуються, не досягаючи землі. Вони виникають при сильній спеці (зазвичай вище +30 °C) і низької вологості повітря, та є основною причиною масштабних лісових пожеж у Сибіру, Алясці та Канаді. Численні дослідження підтверджують, що на тлі потепління та посилення посушливості клімату внутрішніх районів материків частота таких гроз зростатиме.
Цікаво те, що самі грози можуть призводити до змін клімату в результаті ланцюжка зворотних зв'язків. Блискавки виробляють оксиди азоту (NOx), які є парниковими газами та впливають на хімічний склад нижньої атмосфери, потенційно прискорюючи танення арктичних та гірських льодовиків. Крім того, почастішання гроз у лісах помірних та високих широт веде до зростання кількості лісових пожеж, які викидають в атмосферу величезні обсяги вуглекислого газу, що ще більше посилює потепління.
На території України внаслідок потепління клімату відбувається помітне розширення сезону грозової активності. В останні роки осінні грози у жовтні та листопаді вже стають практично регулярною подією. Частіше стали фіксуватися також грозові процеси у березні та на початку квітня. Влітку кількість гроз істотно не змінилася, проте помітно зросла їхня сила. Фіксується багато епізодів випадіння крупного граду (більше 2 см у діаметрі). Такі градові шторми охоплюють значні за площею території. Також відбувається збільшення швидкості вітру при шквалах. Крім перелічених особливостей, грозові хмари все частіше спричиняють сильні зливи, особливо на межі розподілу суша – море. Так, в Одесі за останнє десятиліття зафіксовано 14 випадків сильних злив стихійного характеру (у тому числі, які призводять до летальних наслідків), тоді як раніше за такий же самий період подібних епізодів було лише 2 – 3.
Багато експертів наголошують, що зміна клімату — це багато в чому синонім непередбачуваності. Очікується, що екстремальні погодні явища, включно з грозами, ставатимуть все більш інтенсивними та частими, а підготуватися до них буде складніше.
