Які бувають заморозки та їх вплив на рослини
У квітні нинішнього року заморозки відбуваються вкрай часто на більшій частині території України, за винятком крайнього півдня, тому необхідно приділити цьому несприятливому метеорологічному явищу більше уваги.
Під час обговорення цієї теми багато хто часто плутає заморозки (приморозки) з морозами. Але насправді це різні природні явища і методи захисту від них теж різняться. Мороз - це коли упродовж всієї доби температура становить нижче 0 °С, а заморозок - нічне, або ранкове короткочасне зниження температури до невеликих від’ємних значень на тлі загальної додатної середньодобової температури, причому іноді лише в приземних шарах повітря. Крім того, заморозки часто виникають «плямами», пошкоджуючи не все поле чи сад, а лише окремі ділянки у зниженнях рельєфу (балки, яри), нерідко посилюючись саме перед світанком.
Зазвичай заморозки трапляються навесні та восени. Їх так і поділяють на «весняні» та «осінні». Вкрай рідко вони можуть фіксуватися на початку червня та наприкінці серпня. Проміжок часу від середньостатистичної дати останнього весняного заморозку до першого осіннього називають «безморозним періодом» і знати цей період для свого району дуже важливо, щоб не помилитись у підборі сорту чи технології вирощування теплолюбних культур.
Також читайте
Існує два основних типи заморозків, які відрізняються за своєю природою: радіаційний та адвективний.
Радіаційний заморозок виникає у тиху, безвітряну, зоряну ніч в умовах антициклону або виступу високого тиску. Грунт, який не встиг добре прогрітися в денний час, у такі ночі швидко охолоджується, і на ранок ми виявляємо іній на листочках і траві, а також дахах будинків та автомобілів. Такі заморозки менш небезпечні для плодових дерев або для холодостійких культур (капуста, цибуля, морква), найбільшу загрозу вони становлять для рано висаджених теплолюбних рослин – томату, картоплі, баклажану та перцю. Радіаційні заморозки зазвичай короткочасні (за тривалістю від однієї до п'яти годин) і боротися з ними легше. Коли варто побоюватися таких заморозків? Коли у вечірньому огляді погоди по вашому регіону ви почули фразу на кшталт «встановився антициклон» і, вийшовши ввечері на вулицю, побачили чисте зоряне небо та повну відсутність вітру.
Адвективний заморозок, навпаки, «приноситься» холодним вітром. Коли холодні повітряні маси з півночі поширюються у південні широти, вражаючи все без розбору - і низовини рельєфу і височини, і овочі, і квітучі дерева. Такий заморозок може розпочатися вже з раннього вечора. Прогнозувати цей вид заморозків можна, цікавлячись погодою не тільки у своєму районі, але також північніше і східніше вашого місцезнаходження. Знати всю цю «теорію» важливо, адже для різних видів заморозків існують різні заходи боротьби.
Які пошкодження рослин спричиняють заморозки?
Ступінь небезпеки заморозків для різних культур залежить не тільки від його інтенсивності (скільки градусів нижче нуля було), а й від його тривалості. Впливають на це також вид рослин, їх вік, вологість ґрунту та повітря і звичайно ті заходи, які вживає агроном або садівник для профілактики та боротьби з цими неприємними атмосферними явищами.
Пасльонові та гарбузові культури, як правило, підмерзають найшвидше. Для загибелі висадженої розсади перцю і баклажану достатньо навіть нетривалого ранкового приморозку близько -1 °С, тоді як для того, щоб пошкодити квітучий персик або вишню тривалість такого невеликого заморозку має бути близько 3 - 4 годин. Серед фруктових та декоративних рослин найсильніше «бояться» весняних заморозків виноград, волоський горіх, абрикос. Вони нерідко отримують серйозні та незворотні ушкодження навіть якщо температура опуститься трохи нижче 0 °С.
А ось холодостійкі культури, такі як смородина, цибуля, петрушка, капуста та редис, легко витримують короткочасне зниження температури навіть до -5 °С.
Якщо заморозок був «на межі можливостей культури», то може пошкоджуватися лише частина рослини. Першими страждають зазвичай квіти та зав'язь, а що стосується листя, то сильніше уражаються верхні, молоді листочки або підвітряна сторона рядка.
Механізм загибелі рослини від заморозків пов'язаний із зневодненням клітин та механічним стисненням (роздавлюванням) клітинних органел кристалами льоду. Вода переходить із клітин у міжклітинні простори і там перетворюється на великі гострі кристали, які й стискають клітину, руйнуючи її, а всередині клітини при цьому сильне зневоднення веде до згортання колоїдних речовин плазми та денатурації білків. Тому пошкодження рослин заморозками, як правило, незворотні (крім можливості відновлення культури з тієї частини, яка вижила).
У наступній статті ми докладніше зупинимося на різних методах та способах боротьби із заморозками різного походження. Розкажемо, які методи найоптимальніші для різних ділянок місцевості та сортів сільськогосподарських культур.