Проблема пластикового забруднення Арктики
© phys.org
В Арктиці, яка вважається одним з небагатьох екологічно чистих регіонів планети, виявили мікроскопічні частинки пластику, які випадають разом зі снігом та дощем.
Тривалий час Арктичний регіон нашої планети вважали одним із найчистіших та незайманих людською діяльністю місцевостей. Але нещодавні дослідження показали протилежне. Вчені зафіксували у кожному літрі снігу десятки і навіть сотні тисяч мікроскопічних частинок пластику. Це означає, що навіть приїхавши до Арктики, людина вдихатиме ці частинки разом із повітрям. Вплив мікропластику на внутрішні органи людини поки що вивчено недостатньо, але можна з упевненістю сказати, що воно має негативну сторону. Крім того, дослідники знайшли у сніговому покриві частинки гуми та тверді, ймовірно синтетичні, волокна. Окрім снігового покриву, синтетичні частки були знайдені в донних відкладеннях та навіть організмах деяких тварин!
Результати роботи, проведеної командою з Інституту полярних та морських досліджень імені Альфреда Вегенера у Німеччині та швейцарського Інституту снігу та лавин, опубліковані у науковому журналі «Science Advances». У воді, що утворилася, коли сніг розтанув, вчені знайшли набагато більше мікрочасточок, ніж очікували. Крім пластмаси там були фрагменти рослинної целюлози, волосся тварин, але траплялися і вкраплення гуми, лаків та фарб. «Ми очікували виявити певний рівень забруднення, але така кількість мікропластику нас просто шокувала», - розповідає лідер експедиції, професор Мелані Бергманн. «Очевидно, що більшість мікропластику потрапила в сніговий покрив із повітря».
Також читайте
Дослідники вважають, що мікроскопічні частинки пластику, розміром менше 5 мм у діаметрі, на порівняно короткі відстані переносяться вітром. Як вони переміщаються через атмосферу на далекі відстані, поки не зовсім зрозуміло. З атмосфери мікропластик «вимивається» опадами – дощем та снігом. Дослідження іншої команди вчених показало, що пластик випадає з опадами навіть у французьких Піренеях та Альпах, які теж вважають екологічно чистими регіонами.
Вчених спантеличила присутність частинок лаків та фарб в отриманих пробах. За однією з версій, вони могли потрапити у сніг із кораблів, які впритул проходили повз льодовики. По іншій вони потрапили від електричних турбін з вітряних електростанцій. Знайдені у снігу волокна, це, ймовірно, фрагменти одягу. «Ми маємо запитати себе, чи потрібен нам пластик у таких кількостях. Всі ці полімери у фарбах? Чи можемо ми вигадати інший підхід для виробництва автомобільних шин? Все це дуже важливі речі», – задається питанням професор Бергманн.
У 2019 році група німецьких вчених із того ж Інституту полярних та морських досліджень виявила рекордні концентрації мікропластику безпосередньо у льодовиках Арктики. У зразках замороженої морської води було виявлено до 17 різних видів цього полімеру, концентрація яких місцями досягала тисяч та навіть мільйонів частинок на одиницю обсягу.
З усього різноманіття пластику в льодовиках і сніговому покриві полярних широт приблизно 80% мають розміри менше 50 мікрометрів, що робить їх особливо небезпечними для живих організмів. Адже ці мікроскопічні частинки можуть спричинити ушкодження внутрішніх органів, хибне відчуття насичення, отруєння токсинами. Для пернатих цей вплив виявився ще більш згубним.
Крім того, значні концентрації пластику у воді та у льодовиках можуть певною мірою впливати на регіональний клімат. Через нього відбувається деяке зниження здатності океану поглинати з атмосфери вуглекислий газ, а також здійснюється зміна відбивної здатності поверхні (альбедо).
Таким чином, на сьогоднішній день Арктика є не ізольованою від антропогенної діяльності регіоном, а вразливою зоною накопичення пластику. Мікроскопічні частинки полімеру присутні вже у всіх компонентах навколишнього середовища. Крига та багаторічний сніговий покрив відіграють ключову роль як «резервуари та джерела» забруднення. Наслідки цього процесу негативним чином впливають на екосистеми, клімат і, потенційно, саму людину.
