Українські соціальні мережі затоплені завідомо неправдивою і недостовірною інформацією про COVID-19
В ООН закликають зупинитися і подумати, перш ніж публікувати неперевірену інформацію
Протягом дев'яти місяців - з березня по листопад 2020 року, використовуючи новітні інструменти моніторингу та аналізу, група експертів компанії «SemanticForce» на замовлення ООН проаналізувала в соціальних мережах і в українських онлайн ЗМІ понад 30 мільйонів повідомлень, пов'язаних з тематикою COVID-19. В результаті було виявлено 250 тисяч повідомлень дезінформаційного характеру - від конспірологічних теорій про походження вірусу до відверто неправдивої інформації щодо щеплень, методів лікування і профілактики інфекції.
В ході дослідження було встановлено, що вся ця дезінформація негативно впливає на поведінку людей, зокрема їх готовність дотримуватися необхідних заходів обережності - носити маски, тримати фізичну дистанцію і т.д. Багато повідомлень направлені на підрив довіри населення до вакцин. Така «інфодемія», на думку авторів доповіді, чревата зростанням рівня захворюваності COVID-19.
Також читайте
У виявлених фейковий постах в соцмережах і публікаціях використовуються різного роду маніпуляційні прийоми, в них подається нерідко свідомо помилкова інформація. У багатьох матеріалах читачам нав'язують конспірологічні теорії про походження вірусу, або намагаються їх переконати в тому, що ніякого вірусу немає взагалі.
За словами Постійного представника ПРООН в Україні Дафіни Ґерчевої, дослідження показало, що «інфодемія» - це реальна загроза здоров'ю жителів України. Вона вважає, що для боротьби з нею уряду важливо об'єднати сили з громадськими організаціями, зокрема з тими, які виявляють фейковий публікації, а також з людьми, які користуються популярністю в соціальних медіа.
Герчева попередила, що конспірологічні теорії, плітки і зловмисна дезінформація можуть швидше, ніж вірус, поширюватися в соціальних мережах, особливо в умовах низького рівня довіри до державних інституцій.
«У процесі нашого дослідження було встановлено, що, об'єднуючи зусилля уряду, ЗМІ, громадських лідерів та інших надійних джерел, можна стимулювати поширення достовірної інформації про COVID-19 і долати небезпеку дезінформації», - заявила представник ООН.
В рамках дослідження паралельно з моніторингом соціальних медіа було опитано 1000 українців з приводу того, що вони знають про пандемію. Приблизно третина з них вважають, що у них низькі шанси заразитися новим коронавірусом. В ході цього опитування було встановлено, що основними джерелами інформації для громадян України є соціальні медіа. Про це сказали 42 відсотки опитаних. Для 26 відсотків головне джерело інформації - телебачення. Але при цьому більшість українців відзначали, що не завжди довіряють тому, що чують і читають, а покладаються, в основному, на інформацію від медиків.
Глава представництва ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сільвандер зазначила, що ймовірність появи недостовірної інформації в даний час як ніколи висока. «Інфодемія» чревата зростанням недовіри до вакцинації, може ускладнити впровадження нових вакцин і підірвати довіру громадськості до системи охорони здоров'я в цілому», - сказала Сільвандер.
У висновках дослідження міститься цілий ряд рекомендацій для уряду, ЗМІ, соціальних і медійних платформ в тому, що стосується боротьби з «інфодеміей». Уряду рекомендовано створити єдиний центр з питань COVID-19 для координації роботи на цьому напрямку. Серед іншого автори дослідження пропонують використовувати популярні серед українців гумористичні передачі для висміювання дезінформації та неправдивих повідомлень.
