Пожежі в Чорнобильській зоні: наскільки це небезпечно?
Україна в черговий раз налякана новиною про пожежу в Чорнобильській зоні.
Чим небезпечні пожежі в Чорнобильській зоні відчуження
Україна в черговий раз налякана новиною про пожежу в Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ) в районі селища Поліське, тому хотілося б, користуючись нагодою, сказати декілька слів не тільки про цю пожежу, а й взагалі про чорнобильські пожежі.
Тема ця стара, і ще недавно вона здавалася майже забутою. Досить довго в Чорнобильській зоні не було великих пожеж. Протягом більш, ніж 20 років (з 1992 по 2015 рр.), річна площа пожеж у Чорнобильській зоні коливалася від нуля до 2500 га. Приблизно такі ж значення щорічних площ пожеж спостерігалися і в Білоруській зоні відчуження до 2003 р. Але у 2003 р. ситуація там змінилася: після реалізації програми підвищення протипожежної безпеки в Білоруської зоні відчуження пожежі практично припинилися. А ось в українській ЧЗО у квітні-травні і в червні 2015 р. відбулися безпрецедентні за масштабами пожежі, сумарна площа яких у даний час оцінюється близько 40,000 га.
Також читайте
Не можна сказати, що українські вчені та метеослужби виявилися зовсім не готовими до прогнозування наслідків таких масштабних пожеж. З одного боку, наші вчені провели в кінці 90-х рр. дослідження, які показують, що при пожежах у ЧЗВ у повітря піднімається і переноситься на значні відстані лише близько 5% від загального запасу радіоактивності з територій, охоплених пожежами. З іншого боку, ще до 2015 р. в Україні була впроваджена європейська система прогнозування наслідків радіаційних аварій РОДОС і 29 квітня 2015 р. ця система була вперше застосована для прогнозування радіаційних наслідків пожежі на три доби з урахуванням динаміки горіння і метеорологічних умов.Результати прогнозування були опубліковані і на ФБ- сторінці автора даної статті, і на сайті Метеопрог.
Результат: для населених пунктів за межами Чорнобильської зони прогнозувалися абсолютно незначні радіаційні наслідки. Втім, розрахунки показали і те, що навіть на відстанях 200-300 км наслідки пожежі помітно впливають на результати моніторингу об'ємної активності цезію-137 у повітрі. На Рівненської та Хмельницької АЕС, в той же день були встановлені фільтри для вимірювання повітряних концентрацій цезію і зняті протягом наступних трьох діб проби цезію в цілому підтвердили опублікований прогноз.
З того часу за підтримки Єврокомісії система РОДОС була адаптована до умов ЧЗВ і регулярно використовується для прогнозування наслідків пожеж на цій території. Ось і на цей раз, під час пожежі в сел. Поліському, яка розпочалася 2 квітня цього року, системою РОДОС на основі даних прогнозу погоди спрогнозовані радіаційні наслідки на два дні вперед.
Рисунок - Прогноз поширення цезію-137 при час пожежі в сел.Поліському, 2 квітня 2019 р. Інтегральна концентрація цезію в повітрі за дві доби [Бк *с/м3].
Наслідки пожеж у Чорнобильській зоні
Винос радіонуклідів відбувається спочатку в південно-західному, а потім в північно-західному напрямку. За межами Чорнобильської зони, навіть біля самого кордону ЧЗО, прогнозовані концентрації цезію-137 на порядок менше гранично допустимих (площа, охоплена пожежею, поки що порівняно невелика - близько 20 га). Небезпеки ніякої немає, але, як і у випадку пожежі 2015 року, нинішня пожежа вже "помічена" системою моніторингу на Рівненській АЕС (на карті позначена як "Rovno"), яка знаходиться поблизу сліду поширення радіоактивності. Концентрації цезію-137 там піднялися приблизно вдвічі у порівнянні зі звичайним рівнем, але це в десятки тисяч разів менше небезпечних концентрацій.
Пожежі в Чорнобильській зоні і на цей раз, і в минулому, не приводили до важких радіаційних наслідків. Чи означає це, що тема вичерпана? На жаль, деякі вчені у світі дотримуються іншої точки зору, адже минулі пожежі відбувалися не в найбільш забруднених місцях ЧЗО. Також до цих пір є різні думки щодо того, яка частка радіоактивних речовин, що перебуває на цій території, потрапляє в атмосферу при пожежах та переноситься вітром за межі ЧЗВ, тобто яким є коефіцієнт емісії? Всі наші розрахунки (у тому числі і проведені для останньої пожежі) підтверджують попередні дослідження українських вчених, що в атмосферу потрапляє близько 5% загального запасу радіоактивності на території пожеж. У роботах деяких західних дослідників використовуються зовсім інші оцінки - аж до 70%! Така розбіжність відбувається через різні методи визначення коефіцієнта емісії. Західні колеги в основному користуються даними лабораторних досліджень, які не враховують багато реальних особливостей забруднення ЧЗО. Проте питання поки що залишається відкритим.
Нам є чому повчитися і у сусідів щодо реалізації протипожежної програми у Білоруській зоні відчуження. Вона виявилася надзвичайно ефективною, і хочеться сподіватися, що в Україні пожежі в Чорнобильській зоні теж стануть рідкісним явищем!
Автор статті: Іван Ковалець - доктор технічних наук, зав. відділом Інформатики навколишнього середовища ІПММС НАН України.
