До кінця століття тривалість літа в Європі суттєво збільшиться
© pixabay.com
Недавнє дослідження показує, що сучасні температурні тенденції нагадують ті, які спостерігалися приблизно 6 000 років тому, і це може сигналізувати про подальше зростання кількості спекотних днів.
У рамках дослідження, опублікованого в журналі «Nature Communications», Мартін-Пуертас (Celia Martin-Puertas) та її команда зосередилися на важливому джерелі кліматичної інформації - мулі. Осадовий матеріал, знайдений на дні європейських озер, дає уявлення про те, як змінювалися пори року за останні 10 000 років (тобто упродовж практично всього голоцену).
Вчені вивчали «широтний температурний градієнт» (ШТГ) - різницю температур між Арктикою та екватором. Цей градієнт впливає на формування погодних умов у Європі, визначаючи переважний напрям вітрів з Атлантичного океану на континент, і навіть інтенсивність циклонів та антициклонів, що формує в цілому циркуляційні особливості регіону. Залежність синоптичних та кліматичних умов від величини ШТГ наочно показана на схемі нижче. У разі послаблення градієнта погодні умови в Європі стають більш екстремальними (сильна спека влітку та сильні морози взимку). При досить вираженому міжширотному температурному градієнті стабільнішим є західне перенесення повітряних мас і спостерігається більш комфортний та стабільний режим погоди протягом усього року.
Також читайте
Під час потепління Арктики різниця температур між нею та екватором поступово скорочується. Внаслідок цього, атмосферні повітряні «річки» уповільнюються, тим самим посилюючи та подовжуючи літні погодні умови. Разом з цим збільшується повторюваність «хвиль спеки». Сам літній сезон також стає помітно довшим.
Як показує дослідження, на кожен 1 °C зниження широтного температурного градієнта літо може подовжуватися приблизно на шість днів. Якщо потепління продовжиться в нинішньому темпі, це може призвести до збільшення тривалості літа приблизно на 42 дні до 2100 року. До слова, на території України літній сезон вже станом на 2025 помітно подовжився. Якщо у середині минулого століття вересень був класичним осіннім місяцем, то за новими кліматичними нормами (їх Всесвітня метеорологічна організація перераховує кожні 30 років) він входить вже до переліку літніх, із середньою температурою у більшості областей вище +15 °С. Якщо прогностичні дані в опублікованій роботі підтвердяться, це вже буде нагадувати кліматичні умови, які існували в Європі приблизно 6 000 років тому, коли теплий сезон тривав майже 200 днів.
Незважаючи на те, що міжширотний температурний градієнт ніколи не залишався стабільним, його річні та декадні варіації не були такими значними, як у сучасну епоху. Зараз Арктичний регіон нагрівається приблизно вчетверо швидше, ніж у середньому по планеті. Це добре помітно на карті середніх температурних відхилень, наприклад, за період із 1973 по 2023 роки:
«Наші висновки показують, що це не просто сучасне явище; воно повторюється в кліматичній системі Землі», - пояснює доктор Лаура Бойалл, одна з авторів дослідження та колишній аспірант географічного факультету Королівського коледжу Холлоуей. «Але на відміну від минулого, зараз відрізняються швидкість, причина та інтенсивність таких змін».
Дослідники також наголошують, що зміна тривалості літа відбувається не тільки внаслідок антропогенної діяльності, але й з інших причин, таких як додатні та від’ємні кліматичні зворотні зв'язки, а також особливості взаємодії Світового океану з атмосферою та їх віддалені механізми впливу.
Європа у масштабах всього світу нагрівається найбільш стрімкими темпами. Особливо помітно глобальне потепління відчувається в містах через ефект «міського острову тепла», при якому будівлі та асфальт акумулюють та накопичують тепло, тим самим підтримуючи температуру на більш високому рівні порівняно з передмістям та відкритими (менш заселеними) територіями.
Аналіз, опублікований цього літа організацією «Climate Resilience for All», охопив температурні дані з 85 міст світу за період з 2019 по 2023 роки. З'ясувалося, що «спекотні сезони» вже не обмежуються лише літніми місяцями. Особливо тривалий спекотний сезон було зафіксовано в Афінах (Греція) – із середини травня до початку жовтня. У Тирані (Албанія) спека протрималася 143 дні поспіль; у Лісабоні та Мадриді - 136 та 119 днів відповідно.
