Сахара висохла через 800 років екстремального видобутку підземних вод

Сахара: від пишної савани до найсуворішого місця Землі

Колись вона процвітала, але після 800 років інтенсивного видобутку підземних вод Сахара висохла і перетворилася на пустелю.

У самому серці Сахари, тисячі років тому, на південному заході Лівії, давня імперія побудувала міста та селища, демонструючи найраніший приклад процвітання людства без річок і озер. Це досягнення підкреслює людську винахідливість і є застереженням про розтрату дарів Землі.

Протягом 5 тисяч років Сахара була одним із найсуворіших середовищ. Тим не менш, до цього вона нагадувала Серенгеті з великою кількістю води та дичини, стаючи центром таких інновацій, як гончарна справа.

Гараманти, які побудували своє суспільство 2400 років тому, зіткнулися з грізною Сахарою, але залишки родючого минулого, такі як Ваді-ель-Агіал, збереглися під землею. Це чудове місце в Сахарі зберігало ключ до процвітаючої цивілізації гарамантів.

Питання про джерело води залишалося невирішеним доти, доки професор Френк Шварц не виявив великий водоносний горизонт із пісковику під Сахарою, який у минулому підтримував більш вологий клімат у сезон дощів. Цей природний водозбірний басейн протягом століть постачав гарамантам воду.

Незважаючи на своє процвітання, гараманти експлуатували водоносний обрій, побудувавши понад 450 миль тунелів, довжина деяких з яких сягала 4,7 миль. Оскільки джерело води вичерпалося через зміну клімату, їхня доля стала неминучою. Зліт і падіння гарамантів є свідченням людської винахідливості та наслідків неправильного управління дорогоцінними ресурсами.

Ця історична повчальна історія відповідає сучасним проблемам, прикладом яких є долина Сан-Хоакін у Каліфорнії, де ґрунтові води виснажуються швидше, ніж можуть бути поповнені.

Навіть вологий рік не може компенсувати тривалої посухи. Хоча сучасні методи можуть використовувати насоси замість гравітації, проблема залишається такою самою: виснаження запасів підземних вод.

Рішення цієї дилеми може виявитися дорогим та непрактичним. По суті, досвід гарамантів є суворим нагадуванням про наслідки виснаження життєво важливих ресурсів, уроком, який ми повинні взяти до уваги в епоху, коли брак води продовжує становити значну загрозу.