Сила блакитного вуглецю: як прибережні довкілля можуть уловлювати і зберігати вуглекислий газ

Що таке прибережні екосистеми та як вони зберігають вуглець?

Зміна клімату є однією з найнагальніших проблем, що стоять перед людством і планетою. Це спричинено накопиченням парникових газів, таких як вуглекислий газ, в атмосфері, які утримують тепло та змінюють кліматичну систему Землі.

Щоб уникнути найгірших наслідків зміни клімату, нам необхідно скоротити викиди парникових газів та видалити частину надлишкового вуглекислого газу з атмосфери.

Один із способів зробити це - відновити прибережні екосистеми, такі як луки з водоростями та мангрові ліси, які можуть уловлювати та зберігати велику кількість вуглецю.

Як пише Phys.org, прибережні екосистеми - це місця проживання, розташовані вздовж берегових ліній континентів і островів, де земля зустрічається з водою. До них відносяться солончаки, луки з водоростями, мангрові ліси, коралові рифи та ламінарії.

Ці екосистеми приносять багато користі людям та природі, наприклад, підтримують біорізноманіття, захищають берегові лінії від ерозії та штормів, фільтрують воду та забезпечують харчування та засоби для існування для мільйонів людей.

Прибережні екосистеми також важливі для пом'якшення наслідків зміни клімату, оскільки вони можуть уловлювати та зберігати велику кількість вуглецю за допомогою фотосинтезу.

Фотосинтез - це процес, при якому рослини використовують сонячне світло для перетворення вуглекислого газу та води в органічні речовини та кисень. Частина цієї органічної речовини зберігається у живих тканинах рослин та тварин, а частина похована у відкладеннях нижче.

Це сховище вуглецю відоме як синій вуглець, тому що він зустрічається в морських і прибережних довкіллях.

Згідно з звітом Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), прибережні екосистеми зберігають близько 50 мільярдів тонн вуглецю у своїй біомасі та ґрунтах. Це еквівалентно приблизно 25% вуглецю, що зберігається у всіх наземних екосистемах разом узятих.

Прибережні екосистеми також мають високі показники секвестрації вуглецю, тобто процесу уловлювання та зберігання вуглецю з часом. Наприклад, луки з водоростями можуть поглинати у 35 разів більше вуглецю на гектар, ніж тропічні ліси.

На жаль, прибережні екосистеми знаходяться під загрозою через діяльність людини, таку як зміна землекористування, забруднення, надмірний вилов риби, розвиток прибережних районів та зміна клімату, повідомляє ScienceDaily.

За оцінками МГЕЗК, з 1900 року в усьому світі було втрачено близько 20-50% прибережних водно-болотних угідь, що призвело до викиду до 1,02 мільярда тонн двоокису вуглецю на рік. Це еквівалентно приблизно 3% глобальних викидів викопного палива.

Щоб припинити цю тенденцію та підвищити роль прибережних екосистем у пом'якшенні наслідків зміни клімату, нам необхідно відновити їх до природного стану та захистити від подальшої деградації.