Глибоководний видобуток рідкісних металів може становити катастрофічні ризики морського життя

Усі живі істоти, у тому числі бактерії та вищі види, у групі ризику

Середземне море є гарячою точкою морського біорізноманіття. Складаючи всього 1% світових океанів і морів, воно є домом для майже 10% морських видів світу. Є також сотні ендемічних видів.

Досі не існує прийнятого в усьому світі стандарту підводного видобутку корисних копалин. Проте Міжнародне управління з морського дна після двотижневих обговорень визначило, що підприємства можуть з липня подавати заявки на видобуток на дні океану. Проте активісти та компанії заперечують у відповідь на побоювання з приводу значного впливу на довкілля.

Рідкоземельні мінерали та метали мають важливе значення для технологій відновлюваної енергетики, що визначають глобальне енергетичне зрушення, будь то мідь або нікель для акумуляторів, кобальт для електромобілів або марганець для виробництва сталі.

Однак, незважаючи на швидке зростання попиту, глобальна нестача ресурсів також зростає. Потреба цих сировинних ресурсах значно перевищує прогнозовані рівні видобутку. Тепер кілька країн і компаній прагнуть видобувати багатство в морських глибинах, щоб скоротити цей розрив.

Так звані поліметалеві конкреції стимулюють розробку морського дна. У цих грудочках розміром з картоплину можна знайти високі концентрації нікелю, міді, марганцю, рідкісноземельних елементів та інших життєво важливих металів.

Морське дно між 3500 і 5500 метрами в зоні Кларіон-Кліппертон у східній частині Тихого океану недалеко від американського штату Гаваї в даний час є областю, яка зазнала найбільшої кількості досліджень. Цей регіон тягнеться на тисячі кілометрів і має найвищу концентрацію нікелю, марганцю та кобальту серед усіх доступних земель.

За словами Матіаса Геккеля, вченого із Центру досліджень океану ім. Гельмгольця в Кілі, Німеччина, при видаленні конкрецій руйнується і жива частина морського дна.

The Metals Company відкрито визнає потенційну шкоду морським видам при реалізації свого плану з видобутку конкрецій у зоні Кларіон-Кліппертон. За даними компанії, глибоководний видобуток може бути менш шкідливим для навколишнього середовища, ніж видобуток на суші, який вироблятиме на 80% менше викидів парникових газів.

Міжнародне управління з морського дна, створене відповідно до Конвенції ООН з морського права, здійснює нагляд за потенційною експлуатацією глибоководних родовищ. На сьогоднішній день у світі укладено 31 контракт на розвідку, але жодного контракту на промисловий видобуток корисних копалин. Компанії можуть досліджувати ресурси та потенціал майбутнього видобутку за допомогою цих дозволів, але вони також мають збирати інформацію для вивчення навколишнього середовища.