Тропічні болота виділяють більше метану, ніж вважалося раніше

Оцінки вчених були на порядок нижчі

З 2007 року концентрація метану в атмосфері зростала прискореними темпами, але вчені точно не знають чому. Це проблема тому, що метан є особливо потужним парниковим газом. Його здатність нагрівати атмосферу більш ніж у 80 разів більша, ніж у вуглекислого газу протягом перших 20 років його потрапляння в атмосферу, і на його частку припадає близько 30% глобального потепління з доіндустріальних часів.

Щоб краще зрозуміти недавнє піднесення вмісту метану в повітрі та способи пом'якшення цього фактора, вчені намагаються зібрати точніші дані про джерела метану, як людських, так і природних. У новому дослідженні, опублікованому в Global Biogeochemical Cycles, виявили, що тропічні водно-болотні угіддя, на які припадає приблизно п'ята частина світових викидів метану, виділяють значно більше метану, ніж вважалося раніше.

Викиди метану з тропічних водно-болотних угідь мало вивчені, особливо у Африці. Дослідники вирішили допомогти заповнити цю прогалину в даних за допомогою перших в історії аерофотозйомок метану, що виділяється з водно-болотних угідь у Замбії, зосередивши увагу на трьох найбільших болотах країни: Бангвеулу, Кафуе та Луканга. Для відбору даних про довкілля вони використовували британський центр повітряних атмосферних вимірів, літак British Aerospace 146, оснащений лабораторією наукових вимірів. А для оцінки викидів метану вони застосували три підходи на кожній ділянці: баланс мас у повітрі, коваріація вихорів, що переносяться повітрям, і атмосферна інверсія.

Тоді як моделі пророкували викиди від цих водно-болотних угідь на рівні 0,6-3,9 мг на кв. м/год, безпосередні спостереження дослідників говорять про інше. Викиди метану, що спостерігалися, становили 5–28 мг на кв. м/год, що значно вище.

Якщо ці висновки є правильними для інших маловивчених тропічних водно-болотних угідь, вони показують, що моделі Глобального вуглецевого проекту значно недооцінюють внесок боліт у світовий атмосферний метан. Це особливо тривожно, тому що зміна клімату може створити цикл зворотного зв'язку, в якому збільшення кількості опадів та підвищення температури змусять водно-болотні угіддя вивільняти ще більше газу. У цьому сценарії для досягнення мети Паризької угоди щодо стримування глобального потепління нижче 2 °C порівняно з доіндустріальним періодом, країнам необхідно буде скоротити антропогенні викиди парникових газів на набагато більшу кількість, ніж передбачають поточні оцінки.